Таїнство Сповіді

Таїнство Покаяння (Сповідь)

«Покаяння – це Таїнство, встановлене Богом для відпущення гріхів, зроблених після хрещення, тому називається отцями Церкви другим хрещенням. У цьому Таїнстві віруюча людина зі щиросердним визнанням гріхів і з твердими намірами виправити своє життя сповідує (розкриває усно) свої гріхи перед священиком, через якого видимо отримує прощення гріхів, а невидимо гріхи відпускаються Самим Господом нашим Ісусом Христом»  (Догматичне богослів’я).

Сам Ісус Христос дав святим апостолам, а через них і всім священикам, владу відпускати (прощати) гріхи: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться; на кому залишите – залишаться» (Ін. 20, 22–23). Крім того, Христос Спаситель ще раніше двічі виголосив  обітниці про це Таїнство. Перша була проголошена апостолові Петру, коли той від усіх апостолів  визнав Христа Сином Божим: «І дам тобі ключі від Царства Небесного: і що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на  небесах, і що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах» (Мф. 16, 19); у наступній Господь засвідчив уже всім апостолам: «Якщо ж і церкви не послухає, то нехай він буде тобі як язичник і митар. Істинно кажу вам: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі» (Мф. 18, 17–18).

Таїнство Хрещення змиває попередні гріхи, але не визволяє христия­нина від них упродовж наступного життя. Завдяки хрещен­ню і пізнається жахливість гріха, як відступлення від Христа, осквернення і викривлення образу Божого в собі під впливом зовнішніх спокус та власних пристра­стей. У безперервній боротьбі з гріхом, яка триває про­тягом усього земного життя людини, не обходиться без тимчасових поразок, відступів і падінь. Але хоч би якими  великими були гріхи людські, милосердя Боже нескінченне, а щедроти Його незліченні. Господь знову піднімає грішних, дарує їм усвідомлення своїх гріхів, розкаяння й духовну силу для перемоги над злом. Гос­подь «не хоче смерті грішника»(Єз. 33, 11), бо саме за них, грішних, Він і прийняв страждання та хресну смерть. «Якщо кажемо, що не маємо гріха, обманюємо самих себе, і правди немає в нас. Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші й очистить нас від усякої неправди» (1 Ін. 1,8–9).

Головна частина таїнства Покаяння – сповідь – була відома християнам уже за часів апостолів, про що свідчить книга “Діяння Апостолів” (19, 18): «Багато хто із тих, що увірували, приходили, сповідаючи і відкриваючи діла свої».
У сучасній богослужбовій практиці таїнство Покаяння тісно прив’язане до таїнства Причастя. Тому ті, що хочуть причаститися Тіла й Крові Господньої і прийняти через них у своє серце Христа, повинні спочатку очиститися від своїх гріхів через покаяння, бо тільки на чисту душу може зійти благодать Божа.

У нашому храмі таїнство Покаяння у вигляді індивідуальної сповіді перед Богом, при якій свідком є священик, відбувається у дні перед відправлення Божественної Літургії, або з вечора  під час вечірньої  служби.

(8)