1/14 серпня наша Церква відзначає свято

«Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього». 

В 988 році сего дня князем ВОЛОДИМИРОМ Київським була хрещена Русь. Також в цей день пам’ять старозавітних мучеників Макавіїв. 

В цей день в МИХАЙЛІВСЬКІЙ церкві протоієреєм Михаїлом ГАЛИЧ, настоятелем храма, була звершена Божествена Літургія, водосвятний молебень і освячення меду.

     У нашій Церкві це свято з’єдналося із спогадом Хрещення Русі в 988 році. Згадка про День Хрещення Русі збереглася в Хронографіях XVI століття: «Крестися князь великий Владимир Киевский и всея Руси августа 1». 

     Кожен рік після Божественної Літургії 1/14 серпня звершується освячення води. У дореволюційному Києві в цей після Літургії з багатьох церков виходили хресні ходи, які прямували до Хрещатицького джерела, в якому хрестилися сини князя Володимира. Тут і правили урочистий водосвятний молебінь. За церковним переданням, саме цього дня князь Володимир хрестив русичів у річці Почайні (притока Дніпра).

     З цього дня починається Успенський піст. По строгості він прирівнюється до Великого посту (без м’ясних, молочних і рибних продуктів) і продовжується з 14 по 28 серпня до дня пам’яті Успіння Пресвятої Богородиці. Але 19 серпня в свято Преображення Господнього, один раз за весь піст можна їсти рибу.

     За походженням цей Богородичний піст є наймолодшим серед інших постів прийнятих Церквою. Він не був загальновідомим ще у XIII столітті.

    Основне свято цього дня називається – «Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього”. Це свято було встановлене у Константинополі в IX столітті. Втім, таємничй вираз «походження чесних древ Хреста», означає просто – хресний хід.

     У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Внаслідок хвороб, які часто траплялися  в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відвернення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, клали на святому престолі Великої Церкви (на честь Святої Софії – Премудрості Божої). Від цього дня  до Успіння Пресвятої Богородиці, творили літії (короткі молебні) по всьому місту і пропонували Хрест народу для поклоніння. Це і є «винесення Чесного Хреста».

     Цього ж дня встановлено свято Всемилостивому Спасителю Христу Богу і Пресвятій Богородиці на честь перемоги в 1164 році великого князя Андрія Боголюбського в поході проти поволжських болгар і грецького імператора Михайла над сарацинами.

      За прийнятим в Православній Церкві чи­ном цього дня здійсню­ється поклоніння Хресту (за чином   Хрестопо­клонної неділі Великого посту) і мале освячення води. Разом з освяченням води освячується також мед нового збору (звідси народна назва свята – медовий Спас).

     

(77)